Наталья Могилевская – Самота

no image

текст песни Наталья Могилевская – Самота

То зима, то весна стала срібно-зеленим,
То у радощів присмак біди іди туди, я одна,
Наче ми полонені самоти і щоночі, що ночі, що ночі
Сни ти бачиш тривожні і злі і прокинувшись тихо шепочеш: «Наталі».

Приспів:
Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні,
Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.

Хтось наврочив тобі, і мені хтось наврочив
Розвели поміж нами мости і куди не підеш всюди чорнії очі самоти, самоти
І щоденно, щоденно, щоденно в небесах на прозорому склі
Ти ім’я моє пишеш натхненно «Наталі, Наталі…»

Приспів:
Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні,
Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.

Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні,
Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.
Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні,
Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.

«Наталі, Наталі…»