Наталья Могилевская – Відірватись від Землі

no image

текст песни Наталья Могилевская – Відірватись від Землі

Віра в сон, що ходить поміж нами, про любов, шалену до нестями,
Яку показують в кіно, коли звучить сумна мелодія.
Марафон, літають дні за днями, знов і знов, усе життя і прямо.
Та тільки хочеться не рвати струни, як болить душа моя і мати силу.

Приспів:
Відірватись від землі, під крилом авіаліній
І летіти в небеса, щоб ніхто не бачив.
Відірватись від землі, тільки я і небо синє.
В тебе сльози на очах, це ти від щастя плачеш.

За вікном лежить земля в тумані, знаю вдома не спить моє кохання,
І зачаровано шукає в небі, де ж летить його мала, його мала.
Віра в сон, що треба далі жити, про любов, де ми щасливі діти,
І знову хочеться не рвати струни, як болить душа моя і мати силу.

Приспів:
Відірватись від землі, під крилом авіаліній
І летіти в небеса, щоб ніхто не бачив.
Відірватись від землі, тільки я і небо синє.

В тебе сльози на очах, це ти від щастя плачеш.

Відірватись від землі, під крилом авіаліній
І летіти в небеса, щоб ніхто не бачив.
Відірватись від землі, тільки я і небо синє.
В тебе сльози на очах, це ти від щастя плачеш.

Ти від щастя плачеш…
Від щастя ти плачеш…